ПРАВО НА ДУМКУ - ПРО ГРОШОВІ СПРАВИ СУР

 ВАСИЛЬ АРДЕЛЯН

     Редактори в газетах не пишуть про грошові справи СУР, члени Ради не мають право говорити людям про грошові справи СУР, так що ми подумали повідомити наших українців про ці справи, які доходять до нас не так легко. Може вони пробудяться,та будуть просити від керівників відповіді,що до грошової справи СУР. Наш депутат Марочко І. спочатку казав, що скаже про кожний лейчик людям де він дівається, але до тепер поки що не сталося і не знати чому.
Пишу для тих людей, котрі хочуть дізнатися, як нас грабують наші керівники, вони може розкажуть другим, що би не забулося, може колись продрухаємося, пробудимося, обчухаємося, опомятаємося і виберемо до керівництва союзу таких людей, які будуть держати хоч мало до нашої нації.
     На 2013 рік союз дістав від держави поверх 62 міліярди леїв, а це не мала сума, а грудня дістав від держави ще 2,46 міліярдів євро.
   Правда,що купилися приміщення, друкуються газети, книжки, платять людей, які працюють для союзу ,але на мою думку можна було зробити більше, як були ми мали розумних керівників,а не дурних та обмежених.
     До тепер ніхто не казав нам ніколи, кілько грошей заплатилося хоч за одну культурну подію ,яку організував, один чи другий з керівників повітових. Я дізнався,що за ці події витрачаються сотки тисяч леїв, а з цих грошей велика частина зістається повітовим керівникам, з цього дається частину вище.
     З цих грошей далося премії для тих, що є в Раді, окрім місячної зарплати, в останній час почали давати премії місячно, давно давалося премії лише на прикінці року. Я би запитався,чому одні з членів Ради ні до тепер не научилися писати і читати по українськи, могли були прочитати хоч одну книжку на українській мові,а говорять,що розповсуджують нашу культуру,як видно для цих людей мають інтерес лише гроші, які дістають від голови союзу,та їх витрачають для себе,та для їх прихильників.
Пані Мігок дістала велику суму грошей,коли орнанізувала вибори в Сучавському повіті, пан Петрецький, пан Мачока дістали знову грошей для ремонту,та  їнших справ. Пан Бучута не дає грошей з своєї кишені, а з грошей всіх українців ,а може економічний радник порадив вас, нащо розтрачувати гроші.
Інтелектуальний рівень українців дуже низький,тому ними можна керувати, як хочеш,вони мовчать, та задоволені, коли дістають погарчик горівочки, та кавалок ковбаси.
Але люди можуть казати,що їм любиться ,пан Бучута робить все, як йому би було добре по перше, а по друге Петрецькому, та Мачокові, бо всі з Ради їх підтримують, якщо хочуть дістати грошей. Рада маючи силу в своїх руках, значить, що вони можуть робити, що їм любиться, їх не інтересує звичайний українець ,а лише їхні пріорітети.Т а мені казав один українець, що РАДУ можна назвати ЗРАДОЮ.
Люди в Раді такі обмежені ,що не дають собі справи, що ті що нам забороняли існування українських шкіл, забороняли нам говорити своєю рідною мовою, тепер їх величають, дають їм премії, як ніби нам зробили великого добра.О такі ми, нехай нам простить Всевишний гріхи.
     В нас не має толерантності, якщо ми не признаємо тих українців, що називають себе русинами, рутенцями. Пані Горват вже другий раз просить допомоги для сімей многодітних і старожилих, але не каже нічого чим допоміг союз людям, а головно про премії, які дістають від союзу.
Бучута лишив Петрецького-батька, Петрецькаго-сина, разом з Мачоком, Горват і ще кілька, щоб боролися проти Марочка. Ці люди дійшли до того, що дали санкцію Марочкові, за те, що цей просив Раду щоб взяли міри проти Пеирецького, який почав викидати українців з союзу.
Нагадую що кожний член Ради дістав від союзу модерний апарат фото, мобільний телефон.
Чому Марочко мовчить, та не бере ніяких мір ,може боїться, що не має підтримки, чи хоче аби продовжувалося це зло дальше.

ІВАН МАРОЧКО – ДЕПУТАТ АКТИВНИЙ

Часто читаємо у пресі чи дізнаємося з телепередач про те, що в Парламенті Румунії, найвищому законодавчому форумі країни, є численні депутати і сенатори, котрі не виправдовують доручений їм виборцями
мандат, тобто відзначаються своєю чотирирічною «анонім ністю».
Законодавчих ініціатив, пропозицій і зауважень до обговорюваних законів,
політичних декларацій у них аж стільки, що їх можна полічити на пальцях однієї руки. Це люди, які потрапили в парламент випадково, за протекцією політичних партій, до яких належать, за послужливість перед місцевими «баронами», щедре фінансування виборчих кампаній. Зрештою, вони не мають солідної підготовки, аби активно включитися у процес розроблення і прийняття законів, їм бракує знань і тому їх «приліпили» до складу
комісій, в роботі яких можна спокійно висиджуватися у м’яких кріслах, користуючись водночас всіми вигодами «народного обранця».
Протилежне можна сказати про депутата Союзу українців Румунії ІВАНА МАРОЧКА. Бо за фахом він юрист, якому проекти законів, які обговорює і затверджує парламент – доступні. Тому від початку свого мандату Іван Марочко є автором численних інтерпеляцій (інтерпеляція –
особливий вид запиту депутата в парламенті, звернений до уряду в цілому або до окремих його членів з приводу загальної по літики уряду або з певних питань. Інтерпеляція вимагає обов’язкової відповіді – «Словник іншомовних слів»). Український депутат має десятки зауважень і доповнень до проектів законів, які обговорюються. Головна та річ, що інтерпеляції, з якими звертається до уряду депутат Іван Марочко з трибуни законодавчого форуму, стосуються петицій, з якими приходять до нього виборці українці. Переді мною цілий список імен людей,
які звернулися до свого депутата та з певними пробле мами.
Це добре, що люди звертаються до свого представника у най вищому законо дав чому форумі, вірячи що він може допо могти їм. Бо людям чинять різні кривди, вони часто натика ються
на неспра ведливості, на обма ни, на нечесність з боку тих, котрі жадібні наживи, чужого добра.
Але пан депутат повинен бути дуже уважним з тими, хто приходять до нього із скаргами, бо ці скарги можуть бути фальшиві, головно ті, що стосуються певних дій СУРу. На жаль, серед українців ще є «морганівці», котрі вважають, що вони ніби втратили якісь привілеї, яким мулять очі набутки української громади, ввижаються амбітні цілі. Є і такі, котрі у своїх амбіціях намагаються засновувати якісь організації, які суперечать Статуту СУРу, а коли їх привести до порядку, вони звертаються до різних інстанцій, включно до парламенту чи суду. Та головне, щоби пан депутат відсіював зерно від кукілю і займався справами, що належать до його компетенцій.
Таких фальшивих українців пан депутат Іван Марочко повинен остерігатися, бо вони завдають великої шкоди українській справі.
Недарма кажуть у народі: сім раз відміряй, а раз відріж. Справедливість має служити тільки справедливим і чесним людям.

М.  МИХАЙЛЮК

Інтереси української меншини

Інтереси української меншини у нижній палаті румунського парламенту захищає Іван Марочко, сьогодні ми пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з ним.

Депутат Іван Марочко

Відповідно до Конституції Румунії усі 18 офіційно визнані організації нацменшин, в тому числі й українська, мають свого представника в Палаті депутатів. Інтереси української меншини у нижній палаті румунського парламенту захищає Іван Марочко. Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з депутатом Іваном Марочком.

- Шановний пане депутат Іване Марочко, Ви представляєте в румунському парламенті інтереси української громади, третьої за чисельністю національної меншини в Румунії. Що було зроблено Вами до тепер для забезпечення культурних, освітніх, інформаційних тощо, потреб українців Румунії?

- Добрий день Вам, добрий день радіослухачам! Я, як представник української меншини в румунському парламенті хочу повідомити, що за останнім переписом 2011 року у Румунії записали себе українцями 52 тисячі осіб, але насправді українців у Румунії набагато більше - близько 150 тисяч осіб. Найбільше українців живуть на Мараморощині, потім у Банатах і в Буковині. Минув рік відколи я представляю українську меншину у румунському парламенті. За цей період, я завжди намагався бути там, де я потрібен нашим людям, щоб допомогти їм, незалежно від того чи то було суто особисті, чи то були соціальні справи. У парламенті, захищаючи українські справи, я виступив 18 разів, порушив 42 питання, зроби 11 законодавчих пропозицій.    

- З якими проблемами стикаються українці і, яким чином Ви можете допомогти в їх вирішенні? 

- Мені як представнику української громади в румунському парламенті надсилають багато скарг безпосередньо на адресу румунського парламенту, але я також отримую їх прямо в руки, коли знаходжусь серед українців на різних заходах. Найбільше українці з Румунії мають проблеми із поверненням лісових територій, які були конфісковані комуністичним режимом, а я намагаюся допомогти їм у вирішенні своїх проблем, формулюючи запити до міністрів, уряду та адміністративного апарату.

  

- У Румунії діють Український вікаріат Румунської православної церкви, а також Український вікаріат греко-католицької церкви, які  сприяють збереженню та підтримують розвиток української мови і традицій серед вірян. Якою Ви бачите роль церкви в житті румунських українців і, що було або має бути зроблено для забезпечення релігійних прав і свобод української громади?

- На території Румунії, де проживає українська меншина, існує 27 православних церков, три православні монастирі та 22 греко-католицькі церкви. Роль церкви в житті українців є дуже великою, тому що богослужіння проводяться лише на українській мові, а мова є одним із перших кроків до збереження ідентичності. Так само, церква єднає людей і зберігає традиції і відзначення всіх свят за старим стилем.

- Ви є секретарем парламентської Групи дружби «Румунія-Україна», з цієї посади як Ви бачите подальший розвиток румунсько-українських відносин і на яких аспектах має бути зосереджена основна увага?

- Як депутат у румунському парламенті і секретар парламентської групи дружби "Румунія-Україна"  я можу Вам сказати, що на даний час ми маємо хороші стабільні зв'язки з дипломатичними представниками із України, у нас було багато зустрічей з представниками українського Посольства в Румунії, ми обговорювали різні теми, між якими й підтримка парламентської групи дружби "Румунія-Україна" щодо інтеграції України.    

- Що би Ви сказали українцям зараз, коли у Києві та інших містах України відбуваються протести в підтримку європейської інгтерації України?

- Я представник української меншини в румунському парламенті і хочу сказати, що всі українці, котрі живуть в Румунії є серцем та душею поряд з українцями в Україні. Ми думаємо, що українці, котрі живуть в Україні зуміють самі вирішити цю справу, судячи з того, що для них краще.

- Дякую і бажаю Вам плідної праці в Парламенті Румунії на благо всіх українців, які проживають компактно в Румунії. 

- Гарно дякую Вам і бажаю всім українцям у Новому році міцного здоров'я, миру, злагоди та успіхів! На многая літ!   

Ambasadorul Ucrainei în România s-a întâlnit cu deputatul din Parlamentul României

În data de 11 februarie 2014, Ambasadorul Ucrainei în România Dl. Teofil Bauer s-a întâlnit cu deputatul din Parlamentul Romîniei Dl. Ivan Marocico (cota Uniunii Ucrainenilor în Parlamentului României).

În cadrul întrevederii părțile au discutat despre planul de acțiune al Ambasadei Ucrainei în România, împreună cu comunitatea ucraineană cu privire la celebrarea în România a aniversării a 200 de ani de la nașterea lui Taras Shevchenko.

La rândul său, deputatul I.Marocico l-a invitat pe Șefușl misiunii diplomatice ucrainene să efectueze o vizită pe data de 1 martie 2014 în județul Timișoara (unde locuiesc peste 6.000 de ucraineni), pentru a participa la evenimentul „Sărbătorirea poetului național Taras Shevchenko.”

Desfășurarea întâlnirii a fost un pas important pentru continuarea dialogului dintre Ambasadei Ucrainei și minoritatea ucraineană din România.

Foto: deputatul din Parlamentul României I.Marocico și Ambasadorul Ucrainei în România T.Bauer

Mazepa / 300 de ani (imagini)

Foto: Mihai Traista

Imagini de la Centrul Cultural al Ambasadei Ucrainei la Bucuresti

Iaroslava Colotelo decorata cu crucea cazaceasca.

Imagini de la monumentul hatmanului Ivan Mazepa (Galati)

Comemorare în Parcul Libertăţii Hatmanul Ivan Mazepa, cinstit şi după 300 de ani

Comemorare în Parcul Libertăţii

Hatmanul Ivan Mazepa, cinstit şi după 300 de ani

Autor:Maria Măndiţă

Comemorarea a 300 de ani de la moartea hatmanului Ivan Stepanovici Mazepa (după unii istorici mort la 2 octombrie 1709), a fost marcată, ieri, la statuia ridicată în memoria eroului ucrainean în Parcul Libertăţii de pe Strada Basarabiei.
Acţiunea a fost organizată de Uniunea Ucrainenilor din România, cu sprijinul CJ Galaţi şi al Bibliotecii „V. A Urechia”, instituţie care, de altfel, a şi găzduit în a doua parte a zilei diverse acţiuni legate de memoria hatmanului Mazepa – expoziţii de carte şi fotografie, seminarii etc .
De fapt, acţiunea de ieri se înscrie în seria de manifestări dedicate proiectului „Zilele Comunităţilor Etnice”, ce se desfăşoară pe parcursul întregului an şi care urmăreşte păstrarea, dezvoltarea şi exprimarea identităţii etnice, culturale, lingvistice şi religioase a persoanelor aparţinând minorităţilor naţionale care trăiesc în judeţul nostru.
Pentru cine nu ştie, statuia hatmanului Ivan Mazepa din Parcul Libertăţii a fost ridicată în 2004, la Galaţi, la iniţiativa Ambasadei Ucrainei în România şi cu sprijinul autorităţilor locale, fiind unicul monument al hatmanului care există în afara graniţelor Ucrainei.

În parteneriat, în Ucraina a fost ridicată, în 2004, la Cernăuţi, o statuie a marelui poet naţional, Mihai Eminescu.

Statuia ridicată la Galaţi şi chiar menţinerea vie a numelui hatmanului ucrainean (prin denumirea Mazepa a două cartiere din oraş) se justifică, întrucât osemintele hatmanului Ivan Mazepa au fost înhumate la Galaţi, în biserica Sf. Gheorghe.
Cuvinte alese după frig şi întârziere

Au participat membrii comunităţii ucrainene, cercetători ştiinţifici, dar şi oficialităţi la nivel înalt - Viorel Kotyk, ministru-consilier în cadrul Ambasadei Ucrainei la Bucureşti, Kornelia Luskalova, directoarea Centrului Cultural şi de Informare al Ucrainei şi consilier al Ambasadei Ucrainei la Bucureşti; Teofil Rendiuk, consilier din partea Ministerului de Afaceri Externe al Ucrainei, autor al cărţii „Hatmanul Ucrainei Ivan Mazepa – România şi Moldova” şi Iaroslava Colotelo, consilier în cadrul Ministerul Culturii, Cultelor şi Patrimoniul Naţional–Serviciul Cultura Minorităţilor şi vicepreşedinte UUR.
Nu au lipsit (alături de alţi participanţi) Dumitru Cernenco şi Vichentie Nicolaiciuc, preşedinţii filialelor Tulcea şi, respecti

v, Galaţi ale Uniunii Ucrainenilor din România.

Feţele îngheţate ale celor prezenţi, care au tremurat mai mult de jumătate de oră, până să înceapă acţiunea, au fost înveselite, totuşi, de membrii corului Uniunii Ucrainenilor, „Zadunaiska Sici”.

După oficierea unei slujbe de pomenire, în memoria hatmanului ucrainean, cei prezenţi au ţinut câteva alocuţiuni.
„Astăzi depunem coroane de flori, în memoria personalităţii istorice, hatmanul Ivan Mazepa. Graţie relaţiilor foarte bune pe care le-a avut cu mai multe curţi regale, Mazepa a influenţat în oarecare măsură mersul istoriei în epoca sa; astăzi, avem posibilitatea să spunem că visul lui Mazepa este împlinit: Ucraina este un stat independent şi cu un popor suveran. Hatmanul Ivan Mazepa a luptat toată viaţa şi s-a sacrificat pentru libertatea poporului ucrainean şi este un fericit simbol faptul că astăzi statuia sa şi noi ne află aici, în Parcul Libertăţii”, a declarat, plin de emoţie, Viorel Kotyk, ministru-consilier în cadrul Ambasadei Ucrainei la Bucureşti.

Acesta a menţionat şi „bunele relaţii dintre România şi Ucraina, concretizate inclusiv prin păstrarea, la Galaţi, a memoriei hatmanului Mazepa, lucru pentru care suntem mândri şi le mulţumim autorităţilor locale”.

Din păcate, niciuna din autorităţile locale – prezente, de obicei la astfel de evenimente – nu au fost, ieri, la statuia lui Mazepa, pentru a primi mulţumirile.

Nu au onorat cu prezenţa nici primarul ori viceprimarii şi nici preşedintele CJ, ori vicepreşedinţii, lucru care însă a fost trecut, elegant, cu vederea de oaspeţii ucraineni.

Foto 1: Ansamblul folcloric ucrainean, alături de Viorel Kotyk, consilier în cadrul Ambasadei Ucrainei la Bucureşti

Comentariul dumneavoastra

Trimis de catre : eu

23 octombrie 2009, 08:58

Macar daca se ridica statuia in unul din cartierele care-i poarta numele, - in parculetul de pe Brailiei de exemplu -, Noroc ca ati indicat adresa parcului Libertatii caci foarte multi galateni nici nu stiu de existenta acestui parc - Basarabiei colt cu str Anul Revolutiei 1848 mai precis. Asa ne cinstim inaintasii urbei, cei care au lasat ceva in urma lor!!

Trimis de catre : x

23 octombrie 2009, 12:01

Daca unii mai citesc istorie ... Mihai Eminescu A TRAIT si a MUNCIT la Cernauti, pe pamint rominesc (atunci!). Hatmanul Mazepa a ajuns INTIMPLATOR prin zona asta (unde a si murit); in rest, a taiat si a spinzurat orice nu era rusesc/ucrainean. Moldova era, atunci, sub influenta turceasca, iar dupa Stanilesti (1711), sub suzeranitatea otomanilor.

Trimis de catre : Cosmin

24 octombrie 2009, 22:00

Corectare pt. d-l ”X”: Hatmanul Mazepa nu a murit la Galaţi, ci doar a fost reînhumat aici, urmare unor conjuncturi istorice prea complicate pentru a putea fi explicate aici.

Comemorarea hatmanului Mazepa, la Galaţi Istoria rescrisă a Ucrainei

Autor:Victor Cilincă

* Onorată de Ambasada Republicii Ucraina, întrunirea de la Bibliotecă a fost o sărbătoare a

etniilor * Mazepa şi Cantemir – destine gemene *
Hatmanul Ivan Mazepa, eroul Ucrainei, un simbol al luptei pentru independenţă, a fost în centrul atenţiei joi, în sala „Eminescu” a bibliotecii noastre judeţene, chiar în spiritul patronului acesteia, senatorul „V.A. Urechia”, nominalizat, în 1901, la primul Premiu Nobel pentru Pace tocmai pentru deschiderea

sa interetnică, a subliniat directoarea adjunctă a instituţiei, Letiţia Buruiană.

Expoziţia de fotografie a artistului Alexandru Gherbănescu, etnic ucrainean gălăţean nelipsit nu numai la evenimente ale tuturor etniilor gălăţene, dar şi la evenimente culturale în general, precum şi o expoziţie de carte veche, documente şi carte ucraineană contemporană au constituit cadrul pentru relatările incitante ale specialiştilor în istorie şi pentru un miniconcert de muzică populară ucraineană, la final.
Consiliul Judeţului şi Biblioteca „V.A. Urechia”, împreună cu Comunitatea Ucrainenilor din Galaţi, au realizat joi o adevărată sărbătoare. Comemorarea a 300 de ani de la moartea hatmanului şi a

5 ani de la ridicarea statuii sale la Galaţi a prilejuit evocarea celui care a încercat să unească, pe la 1700, două regiuni ale Ucrainei de azi, aflate sub stăpânire rusească şi poloneză, cea de-a treia, stăpânită de

imperiul turcesc, fiind atunci imposibil de eliberat.
Aceasta a imitat parcă destinul domnitorului Dimitrie Cantemir, am notat din expunerile de joi. Dacă domnul român a pierdut pe cartea rusească împotriva turcilor, hatmanul a riscat o alianţă cu suedezii pentru a-i înfrunta pe ruşi.

Ruşii au considerat gestul independent drept trădare şi sovieticii au continuat să impună în istoria oficială a fostelor state satelit comuniste anatema asupra conducătorului ucrainean, un cărturar care stăpânea opt limbi.
Ucrainenii le sunt recunoscători românilor, care au recunoscut lupta dreaptă a lui Mazepa chiar şi atunci când în Ucraina copiii învăţau la şcoală că luptătorul l-a „trădat” pe ţarul Petru I. De altfel, la Galaţi s-a ridicat singura statuie a lui Mazepa din afara graniţelor Ucrainei.
Cărturari şi oficiali

Excelenţa Sa Viorel Cotik, ministru consilier la Ambasada Ucrainei la Bucureşti, a citit mesajul şefului ambasadei, în ucraineană şi română. Au vorbit, printre alţii, prof. Vichentie Nicolaiciuc, preşedintele Comunităţii ucrainene gălăţene, Iaroslava Colotelo, consilier la Ministerul Culturii de la Bucureşti pentru cultura minorităţilor, Laura Teodoru, reprezentanta Consiliului Judeţului Galaţi, Ion Robciuc,

cercetător ştiinţific principal la Academia Română, prof. dr. Dan Râpă Buicliu, de la Muzeul de Istorie Galaţi, mai mulţi istorici, reprezentanţi ai celorlalte etnii gălăţene, ucraineni din Galaţi, Tulcea, Bucovina şi din ţara mamă.
Printre lucrurile interesante evocate am notat „odiseea” osemintelor hatmanului, înhumat (şi) la Galaţi, în încercarea de a fi transportate la Ierusalim, dar şi relaţiile hatmanului cu domnitorii Ţărilor Române, prezentarea făcută de Teofil Rendiuk, consilier la Ministerul de Externe ucrainean, autorul unei cărţi care foloseşte pentru prima oară surse româneşti, alături de surse ruseşti, franţuzeşti sau ucrainene etc.

„Cred că vom părăsi cu toţii acest templu al culturii, care poate fi asemănător numai cu biserica, şi vom merge acasă cu gândul la oamenii care au luptat şi s-au jertfit pentru libertate”, a spus în final ministrul Viorel Cotik.

Explicaţii foto:
1 - O lecţie de istorie internaţională.
2 - Muzica i-a unit pe toţi participanţii